Навчаючись зі Слова
Бог працює через Своїх людей, щоб збудувати Свій рух.
До того як ми прочитаємо головний уривок цього уроку, буде корисно повторити, що сталося одразу після 4 розділу книги Дій.
Бог зробив чудо через Петра та Івана. Чоловік, який був калікою 40 років був зцілений! Після цього чуда Петрр та Іван проповідували Євангеліє в храмі. Багато людей відгукнулося, довіривши свої життя Ісусу, Господу і Спасителю.
Прочитайте Дії 4
натисніть для тексту
З’єднуючись з істиною
Вивчаючи Боже Слово, ми знаходимо кілька ключових елементів, які описують атмосферу зростаючого руху. Ці елементи не обмежуються конкретними видами діяльності. Вони описують культуру середовища здорового духовного руху.
Духовна залежність:
Лише Бог може побудувати рух. Це Його праця. Ми лише долучаємося до Його праці як слуги чи співробітники. Ми залежні від Бога у всьому. Подумайте про залежність від Господа на основних елементах руху:
З’єднуючи загублених з Ісусом (ЗАВОЙОВУВАТИ):
Ісус сказав: «Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня» (Івана 6:44). Якби не милість Бога, то ніхто б не прийшов до Нього. Від початку до кінця, кожен крок навернення загублених людей є благодаттю Бога.
Учнівство, що змінює життя (ЗБУДОВУВАТИ):
Павло добре сказав. Він та Аполлос мали свою роль у цьому процесі – посадити і поливати. Але лише Бог зростив (1 до Коринтян 3:6). Зміна життя – це завжди праця Бога. Вона перевершує наші старання. В учнівстві ми повністю залежимо від Господа.
Примноження лідерів (ВІДСИЛАТИ):
Розвиток лідерів відбувається на твердій основі учнівства. Ми щойно сказали, що учнівство – це Божа праця. Протягом усієї Біблії ми також бачимо як Бог обирає лідерів. Він дає їм навички та все необхідне для виконання їхньої місії. Бог примножує лідерів, а ми маємо привілей докластися до цього процесу як Його слуги.
Як здоровий рух висловлює свою залежність від Бога?
Ми хочемо, що б все, що ми робимо у нашому русі, виходило з сердець, які повністю залежать від Господа. Рухи, які довіряють Господу в усьому, практикують наступне:
♦ Рух регулярно молиться. Ми завжди приходимо до Господа. Ми визнаємо, що не здатні виконати Його цілі. Ми просимо Бога працювати.
♦ Ті, хто є частиною руху, зводять свій взір до неба і чекають на допомогу від Господа.
♦ Залежні рухи беруть приклад з царя Давида, який молився так:
«У Бозі спасіння моє й моя слава;
скеля сили моєї, моє пристановище в Бозі!.
Мій народе, кожного часу надійтесь на Нього;
серце своє перед Ним виливайте,
Бог для нас пристановище»! (Псалом 61:8-9)
Рухи потребують атмосферу залежності, щоб рости.
Віра:
Залежність, довіра та віра – це сім’я, в якій знаходимо серце християнства. Кожна з них має свій ньюанс.
Віру можна описати як вірування, яке веде до дії та зміни. Вірою Авраам покинув свій дім в Месопотамії, щоб іти за покликом Божим. Вірою Рахав заховала шпигунів, які прибули до Єрихону (до Євреїв 11). Ці приклади описують віру, яка виявляється в дії.
Ми віримо у великого Бога, Який чинить великі діла. Цей Бог виявив нам Свої наміри і залучив нас до Своєї роботи. Тому ми діємо, щоб зробити так, як Він сказав. Поміркуйте над наступним прикладом:
Як дії цих студентів виявляли їхню віру?
Який зв’язок ви вбачаєте між діями цих трьох студентів та подіями, що описані у Діях 4:8-13?
Рухи будуються через віру. Це кисень, яким дихає рух.
Єдність/спільнота:
Наше покоління уражене однією хворобою. Віра стала явищем настільки особистим, що той дух єдності, який колись жив у спільності, перетворився на тьмяну тінь. Залишилося лише кілька індивідуальних дій (люди моляться, хрестять себе, дотримуються посту), які стають показниками духовності. Однак Ісус сказав: «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою».
Рухи – це не вияв індивідуалізму. Рухи збирають дітей разом, щоб збудувати спільноту, яка служить Господу і працює на виконання Великого Доручення. Як будівничі руху, ми присвячуємо себе, щоб любити одне одного, вчитися одне від одного та служити одне одному так само, як ми служимо Господу.
Ця спільнота прищепила собі Божу мету, та «гострить одне одного», (Як залізо гострить залізо у Прип. 27:17) для того, щоб виконати мету і принести славу Господу. .
Рух розцвітає, коли спільнота росте.
Працівники з дорученням:
Наш великий Бог уже обдарував усіх віруючих дарами. У них є нові серця, духовні дари та багатства у Христі. У них є Дух Божий і голос Доброго Пастиря. Вони є Божою майстерністю, створені з добрих справ (до Ефесян 2:10). Бог довірив їм місію примирення (2 до Коринтян 5:18). Ми НЕЗМІРНО БЛАГОСЛОВЕННІ.
Через те, що Бог обдарував нас усім цим, ті, що залучені до духовного руху, мають впевненість діяти. Атмосфера нашого руху підбадьорює усіх зростати через дії, не лише через вивчення чи підготовку до чогось.
Павло сказав Тимофію, що він повинен «доручати» вірним людям те, що Бог дав йому. Він мав поводитися як Божий слуга, знаючи, що Бог працюватиме через нього. Духовні рухи вміщають таку віру. Це переконання мотивує нас до служіння. Ми є рухом, бо Бог рухає нас, веде нас та сповнює Свою волю через нас. Ми не хочемо, щоб інші збагачували нас тим, чим Христос уже збагатив.
Через те, що Христос дав все це нам, кожна людина володіє місією і вкладає у свій рух.
Підсумок:
Різного виду діяльність є серцем будівництва руху. Важливо як досягаються цілі у русі. В атмосфері залежності, віри, єдності та працівників з дорученням рух стає приємним для Господа
Перегляньте наступне відео. Послухайте саме повідомлення та те ЯК воно представлене. Поміркуйте, чого ви можете навчитися про складову «ЯК» у будівництві руху за допомогою цього відео.
